Чим корисна логоритміка і як нею займатися

Ще в середині минулого століття біологи і лікарі довели, що регулярне виконання певних рухів в заданому ритмі здатне подолати найрізноманітніші захворювання і не тільки поліпшити Чим корисна логоритміка і як нею займатися 1самочувствіе, а й підняти «бойовий дух» пацієнтів. Так з’явилася спочатку загальна — лікувальна, а потім і вузькоспеціалізована — логопедична ритміка. Коктейль з рухів, мови і музики допомагає дітям навчитися красиво і плавно говорити, а в деяких випадках навіть позбутися від заїкання.

Навіщо це треба?

Мова — це дуже складний процес, що вимагає скоординованої роботи дихання, ротової порожнини, нервової системи та органів сприйняття: коли хоча б одна зі складових дає збій, розвалюється, як правило, весь механізм. Завдання логоритміки — зробити так, щоб все працювало злагоджено і без збоїв.

Крім того, логопедична ритміка відмінно розвиває моторику (загальну і тонку), координацію рухів і мовне дихання і сприяє нормалізації м’язового тонусу. Заняття логоритміки тренують пам’ять, увагу і сприйняття (особливо слухове) і вельми благотворно впливають на фізичний стан малюка, допомагаючи йому сформувати правильні рухові навички. А останнім часом фахівці звернули увагу на те, що логопедична ритміка дуже добре «працює» з психоемоційним станом дітей: непосидючих і збуджуваним крихт вона заспокоює, а повільних і замислених, навпаки, підстьобує.

Для кого?

Логоритміка в першу чергу корисна дітям:
• з заїканням або зі спадковою схильністю до нього;
• з надто швидкої / повільної або переривчастою промовою;
• з недостатньо розвиненою моторикою та координацією рухів;
• з дизартрією, затримками розвитку мови, порушеннями вимови окремих звуків;
• часто хворіють і ослабленим;
• перебувають у періоді інтенсивного формування мови (в середньому це вік від 2,5 до 4 років).

Вдома чи в групі?

Логоритміки можна займатися в групах, які працюють при дитячих поліклініках або медцентрах. Звичайно, в компанії однолітків малюкові буде веселіше, та й можливостей для рухливих ігор тут набагато більше. Але навіть самий чудовий педагог не стане підлаштовуватися під вашого конкретного карапуза. Удома ж ви самі визначаєте, що, коли і як ви будете робити, — і це дуже важлива перевага. Але в рідних стінах вас підстерігає інша небезпека: розслаблений малюк може запросто відмовитися виконувати завдання. Ну не сприймає він маму як «начальника»! Проте, починати займатися логоритміки краще все-таки вдома: дайте дитині можливість спокійно освоїти основні рухи і навчитися слухати музику, а потім, якщо він затявся, передавайте його фахівцям.

На зарядку ставай!

Відмінною особливістю ритміки, в тому числі і логопедичної, є абсолютна простота: всі існуючі завдання без проблем може виконати людина, що не має ніякої спеціальної підготовки.

1. Всі вправи будуються на наслідуванні: дорослий показує — дитина повторює. Спеціально заучувати мовної матеріал не треба: нехай все відбувається поступово — від заняття до заняття. На перших порах текст читає тільки дорослий, спонукаючи малюка до повторення. Поступово до читання підключається і дитина: коли карапуз буде в змозі повторити все фрази в правильному ритмі і без помилок, можна віддати кермо влади в його руки.

2. Займатися логоритміки потрібно всього пару раз в тиждень і робити це краще в 2-ій половині дня. Швидкого ефекту не чекайте: про результати можна буде судити мінімум через півроку (а то і рік).

Важливо! Заикающимся дітям потрібно займатися 3-4 рази в тиждень.

3. Дитині має бути цікаво і весело. Під час занять можна і потрібно використовувати картинки, іграшки, яскравий одяг або карнавальні костюми (якщо вони не заважають рухатися) — словом, будь-які предмети, які доставляють малюкові радість!

4. Вправи потрібно багато разів повторювати (з заняття в заняття) — до тих пір, поки вони не будуть виконані на відмінно. Якщо освоїти ту чи іншу завдання не вдається, відмовтеся від нього на деякий час, але потім обов’язково поверніться назад.

5. Без музики — нікуди. Підбирайте саундтреки до кожного етапу занять. Для повільної частини підійдуть вальси (наприклад, з «Лускунчика»), для більш рухомий — марш, а для «буйною» можна використовувати класичний «Політ джмеля». Також має сенс запастися дитячими пісеньками і записами звуків природи.

6. Заняття потрібно підлаштовувати під дитини: якщо щось не виходить, спростите завдання або розбийте урок на кілька зовсім коротких частин. Помітили, що у малюка труднощі з дрібною моторикою і звуками, — сміливо збільшуйте кількість відповідних вправ. Не бійтеся експериментувати: головне — дотримуватися єдність музики, руху і мови, а в іншому — простір фантазії не обмежений.

7. Не турбуйтеся і не гнівайтесь, якщо у малюка щось не виходить. Відчувши ваше невдоволення, він може замкнутися і Відмовитися