Год: 2017

Використання мовної ритміки для пропедевтики дисграфії у молодших школярів

Порушення писемного мовлення серйозно перешкоджає засвоєнню шкільних знань і не може бути самостійно подолано дитиною без спеціальної допомоги.
Процес письма в нормі здійснюється на основі достатнього рівня сформованості певних мовних і немовних функцій: слуховий диференціації звуків, правильного їх проголошення, мовного аналізу і синтезу, сформованості лексико-граматичної сторони мовлення, зорового аналізу і синтезу, просторових уявлень.
У сучасній літературі «часткове специфічне порушення письма» визначається як дисграфія. У застосуванні до молодшим школярам вірніше говорити не про порушення, а про труднощі формування, становлення навичок письма.

Пропедевтика

Пропедевтика — це попередній вступний курс, викладений в стислій формі, також її можна визначити як курс попереднього навчання. Виходячи з цих визначень і складності дефекту, пропедевтику дисграфии можна розглядати як ряд профілактичних заходів, спрямованих на попередження порушень писемного мовлення. Корекція порушень писемного мовлення вимагає тривалого часу і великого напруження сил, тому важливо якомога раніше виявити схильність до дисграфії і почати профілактичну роботу вже в дошкільному віці.
На жаль, не всі діти, що надходять в 1-й клас, мають належну підготовку. В останні роки скоротилося число дітей, у яких біологічний вік відповідає паспортному (з 82 до 55%), а кількість дітей з уповільненим розвитком збільшилася в 3 рази. Крім того, до 26% збільшилася кількість дітей з дисгармонійним і різко дисгармонійний розвитком. Діагностика готовності до систематичного навчання показала: тільки 18,5% є «зрілими», 49,3 — «среднезрелимі», 32,2% — «незрілими». Відсоток дітей, не готових до систематичного навчання в школі, збільшився в 5 разів (2003).
Збільшилося число дітей, яких правомірно можна віднести до групи ризику. До них відносяться:

• Діти з пере- і постнатальної шкодою;
• З пізнім розвитком усного мовлення;
• Із затримкою психічного розвитку;
• З білінгвізмом.

Стало значно більше дітей з неблагополучних сімей, а також які не відвідують дитячий садок і не пройшли спеціальної дошкільної підготовки.
З кожним роком зростає кількість дітей з білінгвізмом. Це вимагає від логопеда вибору адекватних прийомів навчання грамоті: такі діти входять до групи ризику по дисграфії і повинні отримувати індивідуальну допомогу при засвоєнні другої мови.

Хто такий педагог-вихователь?

Хто такий вихователь-педагог? Як казав Василь Сухомлинський, це перш за все звичайна людина, яка любить дітей. Вірить в абсолютно кожного, вірить, що той зможе стати хорошою людиною. Людиною, який просто любить дружити з дітьми, і з яким щиро подобається з ними спілкуватися. А також він ніколи не забуває, що колись і сам був таким.

У кожної людини в житті були наставники, вихователі, які не покладаючи рук працювали, дбали про наше виховання. Педагог — це особлива професія, освоїти яку дано не кожному. Вона вимагає з одного боку:

• широкої ерудиції;
• найглибших знань;
• логічного і філософського мислення;
• глибокого розуміння реалій життя.

Але, якщо подивитися під іншим кутом, також професія педагог вимагає таких досить рідкісних в наш час якостей як:

• доброта;
• чесність;
• теплота до оточуючих людей;
• вміння прощати людей;
• вміння прощати себе;
• співчувати і співпереживати оточуючим;
• вміти вимагати.

Педагог — ця одна з самих найблагородніших професій на нашій Землі. Адже, саме від цих людей залежить, яке буде наше майбутнє покоління. Так що виховувати і навчати дітей необхідно педагогам тільки високого класу і високої кваліфікації. Професія педагог — це свого роду наука про людину, проникнення в його думки і відкриття в цьому світі чогось нового.

Давайте розберемося, що є об’єктом вчительської праці. Адже, до цього кола входить дуже багато речей, які мають пряме відношення до розвитку тонкої духовної повноцінного життя дітей. А саме це:

• розум;
• почуття;
• самосвідомість;
• переконання.

В кінцевому підсумку все це сповна впливає на все їхнє життя і на її якість. Робота вихователем — це коли людина, яка здатна передавати свій як негативний, так і позитивний досвід з життя з радістю передає його дітям.

Також велику роль в педагогічну майстерність вихователя має зрілість. Як професійна, так і особистісна. Ці дві речі необхідні педагогу, тому що без визначення своєї світоглядної позиції виховувати і вчити когось чогось досить важке заняття.

Щоб виховувати інших, необхідно спочатку виховувати себе самому. Також в умовах динамічно розвивається наукового прогресу — широка ерудиція має величезне значення. Вихователь-педагог? підібраний в одному з кадрових агентств Твері, може допомагати дітям, вчити їх, підштовхувати до саморозвитку та самовдосконалення тільки до тих пір, поки сам розвиває себе і інтенсивно працює над собою!

 

Корекція звуковимови

Корекція звуковимови (дислалія) — діагностика та корекція порушення читання і письма (дисграфія, дислалія).

 

• подолання фонетико-фонематичного порушень мовлення;
• стимулювання активного мовлення дитини починаючи з 2-х річного віку;
• корекція тяжких порушень мовлення (алалія, дизартрія, ЗНМ).

Перелік проблем, з якими допоможе впорається наш логопед-дефектолог.

Виховання у дітей правильної звуковимови

Основна мета логопедичного впливу при різних мовних порушеннях — це формування різних умінь і навичок правильного відтворення звуків мови. Для цього дитину необхідно навчити:

• Дізнаватися і розрізняти між собою звуки мови (фонеми);
• Відрізняти правильне і дефектний вимова звуку;
• Здійснювати слуховий і речедвігательний контроль за власним вимовою звуків;
• Приймати правильні артикуляційні позиції, необхідні для нормального відтворення звуків у мові;
• Безпомилково використовувати поставлені звуки в самостійної зв’язного мовлення.

Запорукою успіху при логопедическом впливі є створення сприятливих умов для подолання недоліків вимови: тісного емоційного контакту між логопедом (вихователем) і дитиною, цікавої форми організації занять, різноманітного поєднання спеціальних прийомів роботи, що дозволяють уникнути стомлення і, звичайно ж, систематичної і спільної роботи логопеда, вихователя і батьків!

Мовленнєвий розвиток дитини починається з 3-х місяців, — з періоду гуління. Це етап активної підготовки мовного апарату до вимови звуків, одночасно здійснюється процес розвитку розуміння мови, тобто формується импрессивная мова.

• З 6 міс. — Лепет (склади)
• До 9-10 міс. — Окремі слова (мама, тато)
• До 1 року — 10-20 слів (баба, мяу …)
• До 1.5 років — перша фраза

До 2-х років — слова і звукосполучення стають для нього засобом мовленнєвого спілкування, тобто формується експресивна мова (250-300 слів)

Терміни появи звуків у мові дитини.

До 3 років — 1000-1200 слів

До 5 років — 3000-3500 слів

Порушення звуковимови

Група звуків:

Свистячі (с, сь, з, зь, ц)

Шиплячі (ж, ш, ч, щ)

Сонорні (л, ль, р, р)

Задньоязикові (до, кь, г, гь, х, хь)

Дзвінкі, м’які

Три форми порушення звуків:

1. спотворене вимова звуків (р — горловий)

2. відсутність звуку в мові дитини, невміння вимовляти його ( «коова»)

3. заміна одного звуку на інші ( «Колова»).

1. причиною спотворення вимови звуків зазвичай є:

— Недостатня сформованість або порушення артикуляційної моторики

— При цьому дитина не може правильно виконувати руху органами артикуляції, особливо мовою, тому звук спотворюється, але це не впливає на зміст слова, тому що фонема не замінюють один. Ці порушення називаються фонематическими.

2. причина заміни звуків зазвичай полягають в несформованості фонематичного слуху, звідси діти не чують різниці між звуком і його замінником (л/р). Ці порушення називаються фонематическими. Одна фонема замінюється інший і при цьому порушується сенс слова (лак/рак).

 

Чим корисна логоритміка і як нею займатися

Ще в середині минулого століття біологи і лікарі довели, що регулярне виконання певних рухів в заданому ритмі здатне подолати найрізноманітніші захворювання і не тільки поліпшити Чим корисна логоритміка і як нею займатися 1самочувствіе, а й підняти «бойовий дух» пацієнтів. Так з’явилася спочатку загальна — лікувальна, а потім і вузькоспеціалізована — логопедична ритміка. Коктейль з рухів, мови і музики допомагає дітям навчитися красиво і плавно говорити, а в деяких випадках навіть позбутися від заїкання.

Навіщо це треба?

Мова — це дуже складний процес, що вимагає скоординованої роботи дихання, ротової порожнини, нервової системи та органів сприйняття: коли хоча б одна зі складових дає збій, розвалюється, як правило, весь механізм. Завдання логоритміки — зробити так, щоб все працювало злагоджено і без збоїв.

Крім того, логопедична ритміка відмінно розвиває моторику (загальну і тонку), координацію рухів і мовне дихання і сприяє нормалізації м’язового тонусу. Заняття логоритміки тренують пам’ять, увагу і сприйняття (особливо слухове) і вельми благотворно впливають на фізичний стан малюка, допомагаючи йому сформувати правильні рухові навички. А останнім часом фахівці звернули увагу на те, що логопедична ритміка дуже добре «працює» з психоемоційним станом дітей: непосидючих і збуджуваним крихт вона заспокоює, а повільних і замислених, навпаки, підстьобує.

Для кого?

Логоритміка в першу чергу корисна дітям:
• з заїканням або зі спадковою схильністю до нього;
• з надто швидкої / повільної або переривчастою промовою;
• з недостатньо розвиненою моторикою та координацією рухів;
• з дизартрією, затримками розвитку мови, порушеннями вимови окремих звуків;
• часто хворіють і ослабленим;
• перебувають у періоді інтенсивного формування мови (в середньому це вік від 2,5 до 4 років).

Вдома чи в групі?

Логоритміки можна займатися в групах, які працюють при дитячих поліклініках або медцентрах. Звичайно, в компанії однолітків малюкові буде веселіше, та й можливостей для рухливих ігор тут набагато більше. Але навіть самий чудовий педагог не стане підлаштовуватися під вашого конкретного карапуза. Удома ж ви самі визначаєте, що, коли і як ви будете робити, — і це дуже важлива перевага. Але в рідних стінах вас підстерігає інша небезпека: розслаблений малюк може запросто відмовитися виконувати завдання. Ну не сприймає він маму як «начальника»! Проте, починати займатися логоритміки краще все-таки вдома: дайте дитині можливість спокійно освоїти основні рухи і навчитися слухати музику, а потім, якщо він затявся, передавайте його фахівцям.

На зарядку ставай!

Відмінною особливістю ритміки, в тому числі і логопедичної, є абсолютна простота: всі існуючі завдання без проблем може виконати людина, що не має ніякої спеціальної підготовки.

1. Всі вправи будуються на наслідуванні: дорослий показує — дитина повторює. Спеціально заучувати мовної матеріал не треба: нехай все відбувається поступово — від заняття до заняття. На перших порах текст читає тільки дорослий, спонукаючи малюка до повторення. Поступово до читання підключається і дитина: коли карапуз буде в змозі повторити все фрази в правильному ритмі і без помилок, можна віддати кермо влади в його руки.

2. Займатися логоритміки потрібно всього пару раз в тиждень і робити це краще в 2-ій половині дня. Швидкого ефекту не чекайте: про результати можна буде судити мінімум через півроку (а то і рік).

Важливо! Заикающимся дітям потрібно займатися 3-4 рази в тиждень.

3. Дитині має бути цікаво і весело. Під час занять можна і потрібно використовувати картинки, іграшки, яскравий одяг або карнавальні костюми (якщо вони не заважають рухатися) — словом, будь-які предмети, які доставляють малюкові радість!

4. Вправи потрібно багато разів повторювати (з заняття в заняття) — до тих пір, поки вони не будуть виконані на відмінно. Якщо освоїти ту чи іншу завдання не вдається, відмовтеся від нього на деякий час, але потім обов’язково поверніться назад.

5. Без музики — нікуди. Підбирайте саундтреки до кожного етапу занять. Для повільної частини підійдуть вальси (наприклад, з «Лускунчика»), для більш рухомий — марш, а для «буйною» можна використовувати класичний «Політ джмеля». Також має сенс запастися дитячими пісеньками і записами звуків природи.

6. Заняття потрібно підлаштовувати під дитини: якщо щось не виходить, спростите завдання або розбийте урок на кілька зовсім коротких частин. Помітили, що у малюка труднощі з дрібною моторикою і звуками, — сміливо збільшуйте кількість відповідних вправ. Не бійтеся експериментувати: головне — дотримуватися єдність музики, руху і мови, а в іншому — простір фантазії не обмежений.

7. Не турбуйтеся і не гнівайтесь, якщо у малюка щось не виходить. Відчувши ваше невдоволення, він може замкнутися і Відмовитися

Алалія — грубе недорозвинення

Алалія — грубе недорозвинення або повна відсутність мовлення, викликаний органічними ураженнями коркових мовних центрів головного мозку, що відбулися внутрішньоутробно або в перші 3 роки життя дитини. При алалії відзначається пізню появу мовних реакцій, бідність словникового запасу, аграматизми, порушення складової структури, звуковимови і фонематических процесів. Дитина з алалією потребує неврологічному і логопедичному обстеженні. Психолого-медико-педагогічний вплив при алалії включає медикаментозну терапію, розвиток психічних функцій, лексико-граматичних і фонетико-фонематических процесів, зв’язного мовлення.

Причини алалії

Як правило, в анамнезі дітей з алалією простежується участь не одного, а цілого комплексу чинників, що призводять до мінімальної мозкової дисфункції — ММД.
Органічні пошкодження головного мозку викликають уповільнення дозрівання нервових клітин, які залишаються на стадії молодих незрілих нейробластов. Це супроводжується зниженням збудливості нейронів, інертністю основних нервових процесів, функціональної виснажуваністю клітин мозку. Поразки кори головного мозку при алалії носять різко виражений, але множинний і білатеральний характер, що обмежує самостійні компенсаторні можливості мовного розвитку.

Класифікація алалії

За довгі роки вивчення проблеми було запропоновано безліч класифікацій алалії в залежності від механізмів, проявів і ступеня вираженості недорозвинення мови. В даний час в логопедії користується класифікація алалії по В.А. Ковшікову, згідно з якою виділяють:

• експресивну (моторну) алалія;
• імпрессівную (сенсорну) алалію змішану (сенсомоторную або мотосенсорную алалія з переважанням порушення розвитку импрессивной або експресивного мовлення).

В основі виникнення моторної форми алалії лежить раннє органічне ураження коркового відділу речедвігательного аналізатора. В цьому випадку у дитини не розвивається власна мова, проте розуміння чужої мови залишається збереженим. Залежно від пошкодженої зони розрізняють афферентную моторну і еферентної моторної алалія. При афферентной моторної алалії має місце ураження постцентральна звивини (нижніх тім’яних відділів лівої півкулі), що супроводжується кінестетіческой артикуляторной апраксией. Еферентна моторна алалія виникає при ураженні премоторной кори (центру Брока, задньої третини нижньої лобової звивини) і виражається в кінетичної артикуляторной апраксии.
Сенсорна алалія виникає при ураженні коркового відділу речеслухового аналізатора (центру Верніке, задньої третини верхньої скроневої звивини). При цьому порушується вищий корковий аналіз і синтез звуків мови і, незважаючи на збережений фізичний слух, дитина не розуміє мову оточуючих.

Симптоми моторної алалії

При моторної алалії мають місце характерні немовні (неврологічні, психологічні) і мовні прояви.
Неврологічна симптоматика при моторної алалії представлена, перш за все, руховими розладами: незручністю, недостатньою координацією рухів, слабким розвитком моторики пальців рук. У дітей є труднощі з опануванням навичками самообслуговування (застібання гудзиків, зашнуровиваніе взуття і т. П.), Виконанням дрібномоторному операцій (складанням мозаїки, пазлів і ін.).
Розглядаючи психологічну характеристику дітей з моторною алалією, не можна не відзначити порушення пам’яті (особливо слухомовний), уваги, сприйняття, емоційно-вольової сфери. За особливостями поведінки діти з моторною алалією можуть бути гіперактивними, розгальмованими або малорухомими, загальмованими. Більшість дітей з моторною алалією мають знижену працездатність, високу стомлюваність, мовної негативізм. Інтелектуальний розвиток у дітей-алаліков страждає вдруге, внаслідок мовної недостатності. У міру розвитку мови інтелектуальні порушення поступово компенсуються.